Архів 2011/2012 - Сторінка 5

 

 

15 грудня 2011 року

Передноворічні cпортивні досягнення

Вперше в історії навчального закладу І місце в ХХ Обласних спортивних іграх учнів ПТНЗ Львівщини з футзалу здобула команда училища в складі: Штокало Іван, Лейбюк Ігор, Кавчак Назар, Кавчак Павло, Пинило Андрій, Алітта Андрій, Ослаба Роман, Тиндик Юрій, Вітушинський Ростивлав, Гаврилюк Павло.

Команда училища в скаладі майстра в/н Білик Лілії Владиславівни та керівника фізвиховання Іваницького Богдана Васильовича взяла участь в V Обласних змаганнях з бадмінтону серед працівників ПТНЗ Львівщини і виборола І командне місце.

В змаганнях з настільного тенісу серед працівників команда училища посіла 5 місце. Добре показали себе Ромців Богдан Миколайович, Гриник Роман Володимирович.

Учениця 24 групи Офік Татьяна на Веукраїнсських студенстких іграх «Сила нації» виборола ІІ місце з армспорту.

46 : 11 !!! - з таким розгромним рахунком перемогла команда Львівського вищого професійного училища з баскетболу на своєму паркеті команду ЗСШ   № 82 м.Львова в товариській зустрічі. Команду тренували викладачі Кукул М.В і Іваницький Б.В.

Вітаємо переможців!

 

10 грудня 2011 року

Україна і світ відзначають Міжнародний день захисту прав людини.

pravaЗмістовні заходи, присвячені цій події, пройшли в нашому навчальному закладі:

- проведені виховні години в навчальних групах на тему: «Я маю право»;

- 9 грудня учні і працівники училища прослухали лекцію «Права людини», яку прочитав юрист Сергій Генадійович Плекан (Львівський міський центр соц.служб для сім`ї дітей та молоді).

Довідка:

День прав людини відзначається щорічно 10 грудня за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН. Цей день знаменує річницю прийняття Асамблеєю Загальної декларації прав людини у 1948 році.

В 1950 році Генеральна Асамблея запропонувала всім державам і зацікавленим організаціям відзначати 10 грудня в якості Дня прав людини.

На шляху утвердження прав і свобод особистості людство пройшло тернистий шлях, крок за кроком обмежуючи всевладдя держави, поширюючи принцип рівноправності на все більше коло осіб та відносин між ними.

І часто саме боротьба за права людини ставала поштовхом до великих змін у суспільно-політичному житті країни.

Український народ зробив свій гідний внесок у становлення прогресивних уявлень про права людини, створив низку яскравих взірців правової думки і нормотворення, які й донині вражають дослідників.

Проголошення 24 серпня 1991р. незалежності України відкрило нову сторінку історії нашої держави та її народу, дало змогу розширити права та свободи громадян, наповнити їх новим змістом і значенням.

Згідно з Конституцією України, права та свободи людини і громадянина є змістом і спрямованістю діяльності нашої держави.

Відзначення Міжнародного дня прав людини в нашому закладі сприятиме повазі та дотриманню законів, підвищенню правової культури серед учнів і працівників училища.

 

9 грудня 2011 року

vladurkaУчні групи № 14 відвідали з екскурсією ЛНУ ім.ІФранка. Учнів супроводжували професор Болеста та заступник декана Дзендземок.

Під час екскурсії на факультеті електроніки учні ознайомилися з навчальним процесом, побували в лабораторіях, на лабораторних роботах студентів 5-го і 1-го курсів.

Дана екскурсія мотивувала вивчення природничих наук і надихнула навчання взагалі. Дехто з учнів групи виловив бажання продовжити освіту на факультеті електроніки у ЛНУ ім.ІФранка.

Випускники факультету електроніки працюють: у навчальних закладах різних рівнів акредитації (університетах, інститутах, коледжах, ліцеях, школах) – викладачами фізики, електроніки, інформатики; у науково-дослідних організаціях (інститутах, лабораторіях, конструкторських бюро) – науковими співробітниками, інженерами-програмістами, інженерами з обслуговування медичної апаратури;на підприємствах малого та середнього бізнесу – менеджерами; в організаціях екологічного моніторингу – експертами; на промислових підприємствах (заводах, фірмах) – інженером; у банківських, страхових та податкових установах – спеціалістами з комп’ютерних технологій і програмного забезпечення.

 

6 грудня 2011 року

20 років Збройним Силам України


З нагоди 20-ї річниці Збройних Сил України в училищі відбулася урочиста лінійка, в ході якої учні мали можливість ще глибше усвідомити головний урок, який ми маємо винести з власної історії: незалежна держава – це не подарунок долі на все життя. Незалежність Вітчизни потрібно захищати і зміцнювати постійно.

Двадцять років віддаляють нас від тієї незабутньої і омріяної багатьма поколіннями наших пращурів миті, коли на політичній карті світу з’явилася держава на ім’я Україна. І одним з головних чинників її становлення було створення власних Збройних Сил. Саме тоді тисячі офіцерів за покликом власного серця повернулися на Батьківщину.

Після розпаду Радянського Союзу і проголошення в 1991 році незалежності, Україна успадкувала одне з найбільш потужних угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та в цілому відносно сучасними зразками звичайного озброєння та військової техніки.

На території України на той час дислокувалися: ракетна армія, три загальновійськові та дві танкові армії, один армійський корпус, чотири повітряні армії, окрема армія Протиповітряної оборони (ППО), Чорноморський флот.


Усього угруповання військ і сил нараховувало біля 780 тисяч чоловік особового складу, 6,5 тисячі танків, близько 7 тисяч бойових броньованих машин, до 1,5 тисячі бойових літаків, понад 350 кораблів та суден забезпечення, 1272 стратегічних ядерних боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет та майже 2,5 тисячі одиниць тактичної ядерної зброї.

Проте це не були ще Збройні Сили незалежної держави в повному розумінні цього слова, Україна отримала лише окремі фрагменти військової машини Радянського Союзу.

Тому 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українському терені військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств – Міністерства оборони України.

З цього часу наша держава стає лідером серед колишніх радянських республік у справі створення власної армії, вбачаючи в ній основу і гаранта реальної державності. Уряд України приступив до створення Збройних Сил та інших військових формувань.

Особливе при цьому надавалося ритуалу прийняття військової присяги, як клятви воїна на вірність своєму народові, Вітчиз­ні, який існує з давніх-давен. На тери­торії сучасної України його запо­чатковано у IX ст. з приходом на наші землі скандинавів. Саме від них було запозичено цей обряд. Вступаючи до дружини, воїни клялися князеві у своїй вірності, і після цього дружинники вважа­лися побратимами. Текст Військової Присяги України зачитав учень Мадай Василь.

"Лiтопис створення Збройних Сил України незалежної України"

(Основнi заходи в обороннiй сферi. Рiк 1991)

24 серпня

Прийняття Верховною Радою постанови "Про вiйськовi формування України"

"Верховна Рада постановляє:

1. Пiдпорядкувати всi вiйськовi формування, дислокованi на територiї республiки, Верховнiй Радi України.

2. Утворити Мiнiстерство оборони України.

3. Урядовi України приступити до створення Збройних Сил України, республiканської гвардiї та пiдроздiлу охорони Верховної Ради, Кабiнету Мiнiстрiв i Нацiонального банку України".

29 серпня

Робоча зустрiч Голови Верховної Ради України Л. Кравчука з командувачами вiйськових округiв, флоту, армiй, командирами вiйськових з'єднань, якi дислокуються в Українi.

3 вересня

Призначення Мiнiстром оборони України генерала К.П. Морозова (постанова Верховної Ради України № 1473-ХII).

7 жовтня

Указом Президiї Верховної Ради України розташованi в Українi вiйськовi частини, пiдроздiли залiзничних вiйськ, вiйська урядового зв'язку КДБ СРСР, пiдроздiли цивiльної оборони, вiйськова технiка i майно МО СРСР пiдпорядковуються Мiнiстерству оборони України.

11 жовтня

Верховною Радою України прийнято постанову Про Концепцiю оборони та будiвництва Збройних Сил України.

11 жовтня

Постановою Верховної Ради було утворено Раду оборони України, до складу якої увiйшли Голова Верховної Ради, вiн же - Голова Ради оборони, Прем'єр-мiнiстр, голова Комiсiї Верховної Ради України з питань оборони i державної безпеки, державний мiнiстр з питань оборони, нацiональної безпеки i надзвичайних ситуацiй, державний мiнiстр з питань оборонного комплексу i конверсiї, мiнiстр оборони, мiнiстр закордонних справ, голова Служби нацiональної безпеки, командувач Прикордонних вiйськ, командувач Нацiональної гвардiї, начальник Штабу цивiльної оборони.

14 листопада

Указом Президiї Верховної Ради було ухвалено текст Вiйськової присяги та тимчасове положення про порядок її складання.

6 грудня

Верховна Рада ухвалила закони "Про оборону України", "Про Збройнi Сили України", якими проголошено створення Збройних Сил України. Того ж дня було затверджено текст Вiйськової присяги, яку у залi Верховної Ради першим склав Мiнiстр оборони К. Морозов.

7-8 грудня відбулася зустріч в Бєлавезькій пущі (Білорусь) керівників Білорусі, РРСФР і України, на якій було підписано" Угоду про створення СНД", відкритого для всіх колишніх республік СРСР.

Упершому абзаці "Угоди..."було сказано: "Союз РСР, як суб"єкт міжнародного права і геополітична ревльність, припиняє своє існування".

30 грудня

На зустрiчi глав держав СНД Президент України Л. Кравчук заявив, що з 3 сiчня 1992 року дислокованi на територiї України вiйська приводяться до добровiльної присяги на вiрнiсть народу України.

Рiк 1992.Сiчень-березень

Приведення до Вiйськової присяги на вiрнiсть народу України вiйськовослужбовцiв та вiйськовозобов'язаних.

Процес реформування Збройних Сил України триває. Не все ще є сьогодні у військах, але головне є — ми маємо озброєного захисника своєї Вітчизни, патріота власної держави.

Бажаємо кадровим військовим і військовим в запасі, у відставці і ветеранам боротьби за незалежність нашої Вітчизни, членам сімей, допризовникам і призовникам успіхів в службі, праці і навчанні, гармонії та тепла в особистому житті, надійного сімейного тилу та міцного здоров’я як духовного, так і фізичного!

Слава Україні та її Збройним Силам!

 

5 грудня 2011 року

"Мистецтво проти СНІДУ"

 

Проблема профілактики ВІЛ/СНІДУ стоїть в Україні надзвичайно гостро. Кількість хворих на цю недугу з року в рік невпинно зростає. Найприкріше те, що серед недужих здебільшого молодь. Від молодих людей потрібно лише одне - володіти інформацією про поширення ВІЛ/СНІДУ і знати , як від нього вберегтися.

Аби привернути увагу молоді до проблеми профілактики цього підступного захворювання, була проведенна акція "Мистецтво проти СНІДУ". Гурток художньої самодіяльності закладу брав участь в цій акції. Учні гуртка виконали пісню "Збережи любов".

В залі не було байдужих....

 

 

 

1 грудня 2011 року

propor_ukrЗ нагоди 20-ї річниці Всеукраїнського референдуму з питань проголошення незалежності України в училищі проводився Єдиний урок на тему: «Всеукраїнський референдум 1991 року».

Довідка.

Всеукраїнський референдум 1991 року — загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення незалежності України. Відбувся 1 грудня 1991 року. На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі взяли участь 31 891 742 особи — 84,18% населення України. З них 28 804 071 особа (90,32%) проголосувала «За».

Якщо День Конституції, який відзначається 28 червня кожного року, можна вважати святом національного правотворення, утвердження демократії та верховенства права, 24 серпня – святом Незалежності України, то 1 грудня має повне право утвердитися як свято єдності Українського народу та легітимізації національної державності.

Двадцять років тому українці довели, що ми єдина і неділима нація, що ми хочемо будувати власну незалежну демократичну країну.

I референдум 1991 p., і президентські вибори підтвердили бажання переважної більшості громадян України жити в незалежній демократичній державі, самостійно вирішувати внутрішні політичні й економічні проблеми.

Вікова мрія українського народу про незалежність знайшла політичне оформлення.

Молода держава стала будувати відносини з іншими державами на основі взаємної поваги суверенітету, незалежності і територіальної цілісності, невтручання в їхні внутрішні справи, розвитку всебічних політичних, економічних і культурних зв'язків.

 

30 листопада 2011 року

zooУчні груп № 22,№ 26 взяли участь в екскурсії у Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка. Екскурсію організувала і провела викладач біології Туркевич Ольга Василівна.

Цей музей належить до числа найстаріших університетських музеїв Європи. Заснований він, у 1784 році. Музей розташований в одному з найдавніших корпусів університету на вул. Грушевського 4. Учні мали змогу побачити наукові колекції які налічують понад   10 тис.експонатів ,види тварин яких вже не має у природі або знаходяться на межі зникненя. Фонди музею презентують тваринний світ усіх континентів та всіх акваторій земної кулі.

До колекції безхребетних тварин входять губки і малакологічні збори, зібрані експедиціями Владислава і Бенедикта Дибовських з Манчжурського моря та Каспію, Байкалу, Амуру і Ангари; молюски та корали з експедиції принца Монако у Адріатичному, Червоному і Середземному морях; а з біологічних станцій у Трієсті та Неаполі – різноманітні голкошкірі.

Із особливою увагою можна виділити ентомологічні колекції: метелики, цикади і клопи Європи, Кавказу і Австралії, Паміру, Японії і Далекого Сходу.

Більше 1000 видів птахів, а це складає 1/10 від всього світового різноманіття, налічує орнітологічна колекція Зоологічного музею. До унікальних експонатів належать колекції птахів України, а також, колекція нектарниць і колібрі, які були зібрані в Південній Америці та Австралії, Південно-Східній Азії, Кореї та на Далекому Сході.

У 2003 році, 9-е видання Каталогу музеїв світу (Лейпциг, Німеччина) включило в себе довідкову інформацію про Зоологічний музей із щорічною публікацією у кожному наступному виданні.

«Музейну експозицію Зоологічного музею Львівського національного університету ім. Івана Франка та його наукові фонди» було внесено до списку об’єктів, які становлять національне надбання – 18 липня 2005 року.

Окремі експонати Музейної колекції та експозиція використовувалися у проведенні великого практикуму із зоології, малих практикумів із зоології хребетних та безхребетних тварин, спецпрактикуму та спецкурсів: етологія, орнітологія, зоогеографія, теріологія, екологія (1-5 курси). Окрім цього, всю експозицію музею використовували для проведення тематичних екскурсій і занять для багатьох навчальних закладів міста. Постійно відвідують цей музей і учні нашого закладу.

 

26 листопада 2011 року

svichkaУчні училища знають і шанують історію своєї Вітчизни. В пам’ять про жертв голодоморів та політичних репресій в училищі відбулися тематичні заходи. Протягом листопада відбувалися виховні години,  які присвячені одній з найтрагічніших сторінок в історії українського народу. Участь в заходах брали як учні так і керівництво навчального закладу.

Але захід щодо вшанування пам‘яті жертв голодоморів та політичних репресій, урок пам’яті «Скорботний тридцять третій», який відбувся у п’ятницю 25 листопада всі присутні будуть пам’ятати довго…

Жахливою подією в історії людької цивілізації постає голод 1931-1933 років. Голод був спричинени насильницькою суцільною колективізацією горезвісними хлібозаготівлями, людиноненависницькою політикою розкуркулення, відвертим масовим терором тоталітарного режиму протии селян України. Творці голодомору, а це велика армія партійної й державної номенклатури, яка була багатонаціональною за своїм складом, не обстоювали інтересів якоїсь однієї нації, а дбали насамперед про зміцнення економічних підвалин комуністичної імперії. Причиною голоду вважають його штучний характер, походження, тобто свідомо організований тодішнім політичним керівництвом.Існує думка, що голод був наперед спланований задля фізичного винищення саме українських селян.

Довідка:

День пам'яті жертв голодомору – щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. 24 країни світу офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. За даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору складає 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

Голод стався внаслідок насильницького запровадження комуністичної доктрини у сільському господарстві яку українські селяни не сприйняли. Дослідники доводять, що це був наслідок безтямної політики добування коштів на індустріалізацію, коли частка селян просто не бралася до уваги. Очевидно одне - голод в Україні виник не в наслідок стихійного лиха, а був організований штучно.


Саме жахливе в голодоморі 1932-1933 рр. те, що його можна було уникнути. Сам Сталін заявляв: «Ніхто не може заперечувати, що. загальний урожай зерна 1932 р. перевищує 1931». Як відмічають Роберт Конквест і Богдан Кравченко, урожай 1932 р. всього лише на 12 % був менше середніх показників 1926 і 1930 рр. Інакше кажучи, продуктів вистачало. Однак держава систематично вилучала велику їх частину для власних потреб. Незважаючи на прохання і попередження українських комуністів, Сталін підняв завдання по хлібозаготівлям в Україні на 44 %. Його рішення і та жорстокість, з якою воно виконувалося, прирекли мільйони людей на смерть від штучно створеного голоду. Україна вшановує жертв голодоморів та політичних репресій. Якщо Ви не маєте змоги доєднатися до спільних молитовних чи поминальних заходів, у суботу о 16.00 год запаліть в себе у вікні свічку та змовте молитву за тих, хто покинув цей світ у муках голоду.

Молитва за жертв голодоморів, репресій і воєн

Пом’яни, Господи, всіх жертв голодоморів, репресій і воєн, усіх, що полягли за волю України, за ім’я Господнє, замучених і убієнних од віку і всіх, за кого нема кому помолитися. Прости їм усі гріхи їх вільні й невільні, даруй їм Царство Твоє Небесне і причастя вічних Твоїх благ і сотвори їм вічную пам’ять.

 

17 листопада 2011 року

sofijaКласні керівники Львівського вищого професійного училища дизайну та будівництва до 1000-річчя ювілею Софії Київської провели виховні години і розповіли учням про те, що численні дослідження останніх років, проведені науковцями Національного заповідника «Софія Київська»,  підтверджують заснування Софійського собору в 1011 р., спростовуючи тим самим суперечливі літописні згадки про закладини Софійського собору, які вказують на заснування Софії як під 1017 («Новгородський перший літопис»), так і під 1037 р. («Повість временних літ»).

Нове датування Софії Київської офіційно затверджено рішенням 35-ої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО  в жовтні 2009 р. І цей ювілей внесений до Календаря пам’ятних дат на 2011 рік. Отже, вся міжнародна спільнота разом з нами відзначає 1000-річчя заснування собору Святої Софії у Києві.

Найбільш достовірні дані для вирішення цієї проблеми знайдені в самому храмі святої Софії, зокрема це неофіційні написи-графіті на її стінах.

1011 рік як час заснування Софії фігурував у написах над її головним входом та під центральним куполом аж до нових часів, і визнавався в Києві офіційною датою аж до кінця XVIII ст., про що свідчать опубліковані статистичні «Описи Київського намісництва» 70-80-х рр. XVIII ст. Крім того, комплексний аналіз епіграфічних та документальних джерел, змісту сюжетів та особливостей стилю мозаїк і фресок Софії, результатів лабораторних досліджень її фрескового тиньку та полив’яних плит підлоги дають змогу датувати собор 1011 – 1018 рр.

За свою тисячолітню історію Софія Київська не раз переживала нелегкі часи, це і навали загарбників, пожежі та спустошення, руйнації та запустіння. Але так склалося, що з самого початку свого існування Софія перебувала в епіцентрі основних доленосних подій в житті нашого народу.

Починаючи з давньоруських часів тут містилася київська митрополія. Ще за Ярослава Мудрого при Софійському соборі було влаштовано бібліотеку та діяв скрипторій, де перекладалися і переписувалися книжки. У соборі відбувалися посадження на великокняжий престол, посвячення в митрополити, укладання політичних угод, прийоми послів. Тут збиралися церковні собори, правилися подячні молебні на честь важливих подій.Та й після розорення Києва ордами Батия 1240 р., коли собор був пограбований,  він залишався головним митрополичим храмом, в якому відбувалися поставлення ієрархів на єпископські кафедри Русі. Навіть коли митрополит Максим переніс свій осідок у Володимир-на-Клязьмі 1300 р., офіційно кафедра залишалась у Софії Київській. При соборі існував митрополичий двір, де мешкали митрополити під час перебування в Києві.

Як бачимо Свята Софія нерозривно пов’язана з історією Руси – України. Сьогодні маємо зробити все можливе, аби не віддати нашу святиню у вотчину до чужинців. Софія Київська й надалі має залишатись надбанням усього українського народу – єдиного спадкоємця наших славних пращурів часів Київської княжої держави.

 

14 листопада 2011 року

Він був наш перший дисидент, Галичини Будитель

shuhevich

Учні Львівського вищого професійного училища дизайну та будівництва відвідали батьківщину Маркіяна Шашкевича, який народився в селі Підлисся Золочівського повіту в сім'ї священика. Підлисся — село в Україні, Золочівському районі Львівської області. Населення становить 338 осіб. Орган місцевого самоврядування - Білокамінська сільська рада. Життю і творчості присвячений місцевий Музей Маркіяна Шашкевича. В селі встановлене бронзове погруддя Шашкевича, авторства скульптора Дмитра Крвавича (1962).На честь Шашкевича щороку у першу неділю серпня біля його музею відбуваються пам'ятні заходи, а також похід на Білу Гору.

Знаменита Біла гора в селі Підлисся стала місцем паломництва.

Маркіян Шашкевич у 1838 закінчив Львівську духовну семінарію, був вільним слухачем Львівського університету, та, закінчивши семінарію — парафіяльним священиком по селах Львівщини, а саме у Гумниськах, Нестаничах і Новосілках.Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західних землях, зокрема за відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях ( «Руська трійця»). Вислідом їхньої діяльності була підготовка рукописів збірок авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), яка вирішально вплинула на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині. На думку Кирила Студзиньського, Маркіян Шашкевич був "першим русином в Галичині, який проникнувся ідеєю національності".

Прийдіте поклонімося землі

З його печаллю-болем на чолі.

З його любов’ю-словом на вустах,

Прийдіте, поклонімося землі,

Розспіваній, мов той весняний птах

З його любов’ю-словом на вустах

Прийдіте. Поклонімося землі…

 

10 листопада 2011 року

День української писемності та мови

75До Дня української писемності та мови у Львівському вищому професійному училищі дизайну та будівництва пройшли виховні години, під час яких викладачі розповіли учням, що свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

Мова - найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови - це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою - сильною і високорозвиненою стає нація і держава.

Мова - це серце нації і канва, на якій людина вишиває узори свого буття. Мова – це особистість, вона має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, своє минуле і майбутнє. Мова - це невичерпна духовна скарбниця, до якої народ безперервно докладає свій досвід, розум і почуття.
Поглянути на історію свого народу, збагнути роль рідної мови в утвердженні української державності дають змогу писемні документи, праці істориків, етнографів, громадських діячів та лінгвістів. Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Українська мова була ще до того, як українські князі (починаючи від Аскольда та Діра) почали об’єднувати руські землі. Ще в 448 році візантійський мандрівник та історик Пріск Палійський записав у таборі гунів три слова: мед, страва, квас.

Українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше: перший голос немовляти, яким воно сповістило про свою появу на світ, і останній розпачливий зойк прощання людини з білим світом, голосний сміх щасливої дитини і зворушливий плач сироти, невимовний біль чумака в далекій дорозі і тягар каторжника на важкій підневільній праці, солодке задоволення від творчої праці та побратимської вірності і велике розчарування від холодної людської байдужості, блакить високого неба і золотого сонця пшеничних ланів, сяйво світлого місяця і ясних зір, багрянець світанкових заграв і срібло цілющо-перлистих рос, могутність бурхливого Дніпра і оспіваного в піснях тихого Дунаю, міць столітніх дубів, що символізують силу української нації і мінливо-веселкові переливи хвиль Чорного моря, тихий шепіт шовкових трав і таємний шум замріяних смерек, красоту опоетизованої червоної калини та хрещатого зеленого барвінку, гіркоту поневіряння на чужині і відчуття піднесеності в молитві до Бога за рід свій, за Україну, за мир, добро і спокій на всій планеті.

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову, і мову її солов"їну.

Володимир Сосюра

 

9 листопада 2011 року


Цьогоріч Україна відзначає славний 200-літній ювілей з дня народження Маркіяна Шашкевича – нашого великого краянина, поета і сина свого народу, що увійшов у історію національного і культурного відродження як Будитель української нації, її самоусвідомлення і духовного єства.

З цієї нагоди 8 листопада у Львівському вищому професійному училищі дизайну та будівництва відбулася урочиста лінійка, на якій виступили учні училища і розповіли присутнім про життя і творчість Маркіяна Семеновича Шашкевича, який народився 6 листопада 1811 року в селі Підлісся Золочівського повіту на Львівщині в сім¢ї священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім навчався в Золочівській німецькій школі, у Львівські та Бережанській гімназіях.З 1829 року юнак навчається у Львівській духовній семінарії і водночас є слухачем філософського відділу університету. На літературну ниву Шашкевич вступив 1835 року, надрукувавши у Львові оду до Цісаря Франца І "Голос галичан". Наступного року вийшла в Перемишлі польською мовою полемічна брошура Шашкевича "Азбука і абецадло". Це була відповідь патріота на намагання української шляхти ввести в українську мову польську абетку. Маркіяну Шашкевичу належать понад тридцять віршів, незавершена поема "Перекинчик бісурманський", казка "Олена", переспіви та переклади з давньоруської, чеської, сербської, польської та грецької.


Дбаючи про розвиток народної освіти поводир "Руської трійці" склав 1836 року першу "Читанку" українською мовою. Незважаючи на настійну потребу для дітей, її вороже зустріла цензура. Тільки 1850 року "Читанку" видав у Львові Яків Головацький і відтоді вона з успіхом використовувалась в початкових школах Галичини. Матеріальні нестатки, постійне цькування властей вкрай погіршили здоров¢я Шашкевича (з студентських років він хворів на сухоти). 1842 року поет пербрався до Новосілок Новиомилятинського району й остаточно занедужав. Смерть молодшого сина спричинила в нього тяжкі переживання і сприяла загостренню туберкульозу. Втратив зір і слух, паралізований він ще кілька місяців страждав. 7 червня 1843 року Маркіян Шашкевич помер.

В особі Шашкевича в українську літературу ввійшов талановитий поет, перекладач, патріот, гуманіст, людина високою культури й громадянської мужності. Провідний мотив Шашкевичевої творчості - заклик до національного єднання на демократичній основі, ідея захисту рідної мови, культури. Маркіян Шашкевич справедливо вважався одним із основоположників громадянської лірики в українській літературі. Тема національного відродження органічно єдналася у нього із закликом до боротьби проти суспільної реакції.

 

7 листопада 2011 року


2 листопада 2011 року у приміщенні Палацу мистецтв Львівський обласний центр зайнятості спільно з Національним університетом «Львівська політехніка» проводили День професійного самовизначення.

Працівники та учні Львівського вищого професійного училища дизайну та будівництва провели презентацію свого навчального закладу. Були представлені вироби технічної творчості, відбувся показ фільмів про становлення та розвиток навчального закладу.

Вести діалог з потенційними претендентами на вільні робочі місця і вакантні посади зголосилося майже 60 фірм і компаній різних форм власності, які пропонуватимуть відвідувачам заходу понад 600 вакансій.

Примітно, що працівники та учні Львівського вищого професійного училища дизайну та будівництва набули чималого досвіду з організації таких зустрічей, що прокладають місток між пошуковцями роботи та представниками підприємств.

Вибір професії – це друге народження людини. Від того, наскільки вірно Ви оберете свій професійний шлях, залежить Ваше майбутнє. Адже соціальний статус кожної людини визначається передусім рівнем освіченості, набутими знаннями і вміннями застосувати їх на практиці.

Мрія залишити на землі слід своєї творчої праці приваблює молодь до вступу у Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва.

 

6 листопада 2011 року

arena-lvivУчні Львівського вищого професійного училища дизайну та будівництва 29 жовтня 2011 року брали участь у відкритті стадіону «Арена Львів», який вперше відкрив свої двері. Народження арени засвідчила ціла когорта зірок і поважних гостей. Трибуни євростадіону зібрали понад 30000 глядачів. Право перерізати символічну стрічку довірили дітям.Урочиста церемонія розпочалася лазерним шоу та театралізованим дійством, в якому 2000 акторів, серед яких були і наші учні, змалювали історію славетного міста Лева.У продовженні вечора гостей розважила українська співачка Руслана. Спеціально до відкриття вона підготувала сюрприз – прем’єру пісні, присвячену єврочемпіонату, яку співачка виконала та відтанцювала разом із вболівальниками.Особливою гостею відкриття стала зірка зі світовим ім’ям – Анастейша. Її виступ, який розпочався з композиції «Why’d You Lie To Me», тривав впродовж цілого футбольного тайму.Із відкриттям «Арени Львів» Україна задала останній з чотирьох стадіонів, які прийматимуть матч фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Довідка:Стадіон «Арена Львів» – один з найновіших стадіонів Європи, який прийматиме 3 групових матчі Євро-2012. «Арена Львів» стане центром проведення футбольних та розважальних подій міжнародного, загальноукраїнського та місцевого значення. Місткість стадіону – 34 915 місць (32 767 – на Євро-2012). Конструкція місць арени запроектована таким чином, аби створювати максимальний ефект присутності глядачів на полі.

 

3 листопада 2011 року

18 жовтня у гр..№35 Львівського вищого професійного училища дизайну та будівництва відбувся відкритий урок-конкурс фахової майстерності з професії кухар-кондитер. Урок-конкурс проводила майстер виробничого навчання Єрмакова Т.В.

Тема уроку: Виготовлення тортів і перекладенців.

Вітаємо переможців конкурсу:

І   місце: Дякун Назарій, Кіналь Наталя

ІІ місце: Савчук Тетяна, Корсак Наталя

ІІІ місце: Кіс Роман, Бевза Руслан

В номінації «За влучну назву кондитерських виробів» видзначені учні:

Кіс Роман – «Скарбничка кохання»;

Дякун Назарій – «Для бухгалтера, в якого все в «ажурі»;

Кіналь Наталія - «Шоколадна фантазія»;

Корсак Наталія – «Долина лілій».

 

1 листопада 2011 року

У Львівському вищому професійному училищі дизайну та будівництва пройшли виховні заходи, присвячені черговій річниці ЗУНР

zunrУнаслідок поразки у війні в жовтні 1918 р. Австро-Угорська імперія почала розпадатися. Західні українці опинилися у становищі, подібному до того, в якому перебували їхні співвітчизники на сході після нещодавнього падіння Російської імперії.

18-19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з'їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була створена Українська Національна Рада (УНР), головним чином із депутатів австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. Вона ухвалила резолюцію про майбутнє утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави. Йшлося, отже, про об'єднання всіх західноукраїнських земель. Група членів УНР 31 жовтня 1918 р. утворила військову організацію на чолі з Д. Вітовським. Уранці 1 листопада 1918 р. вони зайняли Львів. У зверненні до українського населення всієї Галичини говорилося про утворення нової Української держави, в якій вся повнота влади належить Українській Національній Раді.

Але в розвиток подій втрутилися поляки. 28 жовтня 1918 р. у Кракові була створена ліквідаційна комісія, котра заявила про намір перебрати владу в Галичині у свої руки. 1 листопада Головний польський штаб наказав військовим частинам, які складалися з поляків, присягнути на вірність Польщі. Ситуація у Львові, де перебували і українські, і польські підрозділи, швидко загострювалась. Між ними сталися зіткнення. Почалися бої. Маючи чисельну перевагу, польські війська розпочали планомірний наступ на українські формування.

За таких умов 9 листопада 1918 р. був сформований уряд - Державний секретаріат на чолі з К. Левицьким - і виданий тимчасовий закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської імперії, за яким усі вони входили до складу Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Президентом новоствореної держави став голова УНР Є. Петрушевич.

Між тим ситуація на західноукраїнських землях залишалася вкрай складною. 20 листопада 1918 р. з Перемишля до Львова прибуло шість польських військових ешелонів. Наступного дня поляки перейшли у наступ. Українське командування вимушене було залишити місто. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а пізніше до Станіславова. Не кращим було становище в Буковині, де українці 3 листопада 1918 р. на всенародному вічі у Чернівцях заявили про возз'єднання з Україною. На заваді постала Румунія, війська якої 6 листопада окупували Буковину.

В січні 1919 р. перша сесія Української Національної Ради у Станіславові проголосила об'єднання ЗУНР з УНР в єдину державу. З метою припинення українсько-польської війни до Галичини прибула спеціальна місія Антанти. За умовами перемир'я до Польщі мали відійти Львів та Бориславський нафтовий район. Воєнні дії, однак, не припинялися. В березні 1919 р. Українська Галицька армія (УГА), створення якої було одним із найбільших досягнень уряду ЗУНР, втратила ініціативу. І поляки скористалися цим. У травні 1919 р. в наступ проти УГА перейшли новоприбулі польські дивізії, і українські війська вимушені були відступити. За такої ситуації уряд ЗУНР надає президентові Є. Петрушевичу додаткові повноваження. Було зміцнено керівництво армії. 7 червня 1919 р. УГА переходить у наступ і визволяє значну територію Галичини. Надалі, однак, далася взнаки майже подвійна перевага польської армії. Противник розпочав контрнаступ. Українців було відкинуто до р. Збруч, тобто на територію УНР.

Одним із найважливіших завдань уряду ЗУНР було об'єднання всіх областей Західної України в єдину Українську державу. Важливою подією на цьому шляху стало укладення 1 грудня 1918 р. у Фастові договору між Директорією і делегацією Державного секретаріату ЗУНР про злиття УНР і ЗУНР. Акт злуки був урочисто виголошений у Києві на Софійській площі 22 січня 1919 р. У відповідності до нього ЗУНР користувалася цілковитою автономією, збройні сили обох держав об'єднувались, усім громадянам гарантувалися демократичні права і свободи. Цей документ, однак, залишився декларацією. З урахуванням обставин, що склалися на той час, його не вдалося реалізувати. І все ж Акт злуки УНР та ЗУНР був і залишається важливою подією в історії українських визвольних змагань.

Таким чином, звільнившись від австро-угорського панування, Західна Україна опинилася від владою Польщі. Закарпатська Україна залишилась у складі Чехословаччини, Буковина - Румунії. Як і раніше, український народ залишався роз'єднаним. Пізніше, коли більшовики потерпіли поразку у війні з Польщею, відповідно до Ризького договору 1921 р. до складу останньої відійшли ще й північно-західні землі України (Волинь, Полісся та ін.).

За відносно короткий період свого існування (1918- 1919 рр.) ЗУНР дала чимало прикладів національної солідарності та розуміння загальнодержавних українських інтересів. У боротьбі проти Польщі, зокрема, об'єдналися всі політичні партії. Не було соціальних потрясінь. Більшовицька пропаганда не знаходила тут скільки-небудь серйозної підтримки. Представники ЗУНР намагалися, хоча й не завжди послідовно і вдало, відстоювати свої позиції у сфері зовнішніх зносин, дипломатії. Зовнішньополітичне відомство Західноукраїнської Народної Республіки очолювали Л. Цегельський, В. Панейко, М. Лозинський.

 

 

10 жовтня 2011 року

 

10 жовтня в чудово обладнаній майстерні училища відбувся конкурс фахової майстерності на звання «Кращий за професією кравець» серед учнів ІІ курсу спеціальності кравець.

Тема конкурсу – «Виготовлення жіночих брюк бригадним методом».

Нелегко було отримати перемогу в конкурсі. Умовами конкурсу передбачалося:

  • Дотримання технології швейних робіт;
  • Дотримання вимог з охорони праці;
  • Вміння використовувати інструменти при виконанні швейних робіт;
  • Виробнича культура;
  • Дотримання норм часу;

Ну а головним критерієм було, є і буде – якість роботи. Досвідчені члени журі в складі:

  • Адашинський В.Й. – директор
  • Гриник Л.М. – заст..директора з НВР
  • Підкович М.Є. – методист
  • Імшенецька Т.А. - викладач спец.техології
  • Ромців Б.М. – голова метод. комісії
  • Білик Л.В.- майстер в/н

ретельно і об’єктивно підійшли до оцінювання учасників конкурсу.

Всі роботи були виконані на високому професійному рівні, але в любому змаганні є кращі. І ними стали бригада Коган Галини і її подруги: Критович Оксана , Марчиха Анастасія, Куциняк Яніна, які проявили найкращі професійні якості, любов і інтерес до швейної справи, креативне, творче мислення і волю до перемоги!

За участь в конкурсі учасники отримали подяки, а переможці - грамоти. А саме головне – всі учасники конкурсу довели, до вони невипадково обрали професію і незабаром внесуть свою лепту у розвиток швейної промисловості і долучаться до кола гарно і зі смаком одягнутих львів`ян.

Втаємо переможців!

 

БЛИСКАВКА!

Команда Львівського вищого професійного училища дизайну та будівництва перемогла команду Львівського національного зооветеринарного університету з рахунком 9:2!

  • Кавчак Назарій, гр..№ 24 – капітан команди
  • Кавчак Павло, гр..№22
  • Штокало Іван , гр..№ 3
  • Лейблюк Ігор, гр..№3
  • Аліта Андрій, гр..№3
  • Ослаба Роман гр..№3
  • Пинило Андрій, гр..№24
  • Жукровський Володиир, гр..№12
  • Тиндик Юрій, гр..№31

Вітаємо переможців товариської гри з мініфутболу !



 

Анкета вступника

ПОДАТИ ЗАЯВУ

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні7
mod_vvisit_counterВчора208
mod_vvisit_counterЦього тижня630
mod_vvisit_counterМинулого тижня1012
mod_vvisit_counterЦього місяця2389
mod_vvisit_counterМинулого місяця5308
mod_vvisit_counterВсього478164

Онлайн: 2
IP адреса: 54.90.237.148
,
Сьогодні: 18 січ., 2018
JoomlaWatch Stats 1.2.9 by Matej Koval